Всі   НОВИНИ

ФОТО



15-річна дівчинка шукала підробіток нянею, а стала жертвою сутенерів (ВІДЕО)


фотогалерея »



ГАРЯЧА ЛІНІЯ


Новини партнерiв
Loading...

Культура

Коли історія родини, береже трагедію цілого народу: 18 травня кримські татари запалили свічки в пам'ять про жертв депортації 1944 року (ВІДЕО)


24 травня 2017 12:47
переглядів: 274

версія для друку


Thumbnail image for ~/image.aspx?img=~/news/44864/44864_012253798.jpg&w=640
 

Рейтинг новини : 0.00  

 Коли історія родини, береже трагедію цілого народу. 18 травня кримські татари запалили свічки в пам'ять про жертв депортації 1944 року. Харківська студентка Рушена з сім'ї, у якої забрали дім і батьківщину ледь не на півстоліття. У травні, 73 роки тому, її бабусю вивезли в Узбекістан. Дівчина росла під оповіді старших про те, як вони втратили Крим і рідні оселі, і те, як весь цей час жили надією повернутися.

Рушені бабуся ГульнАра розказала про дитинство, коли дівчині виповнилося 12. Жінці було стільки ж, коли її з родиною кинули до вагону. Депортували їх до Узбекістану, у селищ, де вивантажували людей, навіть назв не було. Сім"я опинилася в населеному пункті "сьоме відділення". Гульнари, свідка трагічного 1944 року, не стало у березні. Рушена спогади бабусі обіцяє передати вже своїм дітям.

Рушена Абкерімова онука депортованої

Людей везли не в каких-то условиях, а в товарных вагонах. Очень много людей погибло именно там в вагонах, как ехали люди. И там на пути останавливались и прямо трупы сбрасывали с поездов. Это была такая история, а когда приехали туда, в основном спасибо людям, которые жили там. Кто-то приютил у себя, кого-то заселяли в бараки.  Тогда пошла страшная эпидемия, очень много болели. И очень много в поездах овшивели.

На новому місці люди опинилися з невеличким клунком, який дозволили взяти нквснРушена Абкерімова онука депортованоїики. Більше нічого на всю велику родину з шістьма дітьми.

Рушена Абкерімова онука депортованої

Когда они там варили яйцо в семье, вареное куриное яйцо они никогда не резали ножем, потому что там что-то терялось, какие-то крошечки были, они резали волосом. Человеческим волосом, и тогда оно не крошилось, чтобы ровно поделить.

Дивом цій родині вдалося зберігти всіх близьких. І в 90-ті вони почали повертатися назад на батьківщину. Сестри Рушени народилися ще в Узбекистані, а сама дічина вже в українському Криму. Перше, що зробила тоді вже 70-річна Гульнара, це поїхала подивитися, чи вцілів будинок її обірваного дитинства.

Рушена Абкерімова онука депортованої

Мама моей мамы. Истории она очень любила рассказывать всем - это истории ее детства, история даже всей семьи ее, всего народа

 



Якщо ви помітили орфографічну, стилістичну або іншу помилку на цій сторінці, просто виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.





При використанні матеріалів з сайту Служби новин "Вісті" гіперпосилання на джерело обов'язкове!